Плигнув заєць на пеньок,
Та пішов умить в танок,
Став чечітку відбивати,
З Новим роком всіх вітати.
Білочка з кубла лиш зирк,
Ну, не заєць, просто цирк.
Та не довго мудрувала,
Вмить хустиночку дістала.
Всіх зібрала діточок,
Нумо, любі, й ми в танок.
Тут лисиця нагодилась,
На всі боки роздивилась.
Лисенятка, гайда всі,
Тута танці запальні.
Кар, ворона загорлала,
Розбудили, я ж дрімала.
На всі боки роздивилась,
Та на землю приземлилась.
Лось без настрою ішов,
Дивину таку знайшов.
Йдуть в танок його копита,
На рогах пташина свита.
Примостилось їх багато,
Зачаровує всіх свято.
Снігурі – це для краси,
Хоч крути тут, хоч верти.
Є й синички, й горобці,
Всі скажу, вам, молодці.
Затріщало тут гілля,
Суне вепрова сім’я.
Свиня – мама, вепр – тато,
Діток в них дуже багато.
Місця вистачить усім,
Адже ліс це їхній дім.
Рушити його не смій,
Кожній гілочці радій.
Вірш про новорічний танок. Про вітання зайця з Новим роком. Про родини білченят та лисенят. Про дрімаючу ворону. Про лося без настрою. Про красивих снігурів. Про синичок та горобців. Про вепрову сім’ю. Про ліс.