Щодень у бій ідуть солдати,
Щодень голосить чиясь мати,
Чекають з фронту діти тата,
Війна – та будь же ти проклята.
Той, хто м’ясорубку цю затіяв,
Про такий супротив і не мріяв.
Сторінки історія гортає,
Чорна навала не вгаває.
Двері закриті, в вікна пруться,
Коли вже кров’ю захлинуться?
Україна поперек горлянки,
Захотілось діду забаганки.
Три дні, не так тут повелося,
Помилочка, ох не вдалося.
Своїх вбивають, по трупах йдуть,
Одну лиш смерть сюди несуть.
Де сіються, там ріки крові,
Зато байки плетуть казкові.
Заслинені сучки, брехливі пси,
Досить червоної чуми.
Вірш про червону чуму. Про солдатів у бою. Про плач матерів. Про війну в Україні. Про сторінки історії. Про дідову забаганку. Про смерть. Про ріки крові. Про байки казкові.