Відлітає бузка аромат,
А весна вже стоїть на межі,
Та незмінний лишень зорепад,
Ти лиш спробуй ту зірку злови.
Задощило, немов восени,
Вітер гонить хмари невгаває,
Дощем вмиті стоять ясени,
Весна владу свою полишає.
Соловей вже втомився затих,
Дикий голуб голубку цілує,
Весна вносить останній свій штрих,
Цвітом глоду в минуле мандрує.
Вірш про відхід весни. Про бузка аромат. Про зорепад. Про дощі. Про останній штрих весни.