У курнику ідуть дебати,
Як їм нині раду дати,
Молодняк у наступ йде,
Півень гребінем тепе.
Брязнув шпорами щосили,
Молоді геть знахабніли.
Що, чубарка, сидиш тихо,
Висиділа їх на лихо.
Непосиди, забіяки,
Ростуть справжні лобуряки.
З курника із ними геть!
Ще нашлють на мене смерть.
Брязнула у дверях клямка,
«Що за шум?», – кричить хазяйка.
«Всі підете під сокиру,
Як нема між вами миру».
Кинулись на двір гайда,
Почалась справжня війна.
Старий півень вже без ока,
Не така тепер морока.
Є заміна – молодняк,
Тут крутись хоч так, хоч сяк.
Йдуть під ніж зайві дзьоби,
Верещи, не верещи.
Молодий вправно співає,
З курями завзято грає.
А ті лиш кудак-кудак,
Треба так, хай буде так.
Нехай топче молодий,
Геть нездара був старий.
Вірш про курей. Вірш про старого і молодого півня. Вірш про заміну поколінь. Вірш про курятник. Вірш про тварин.