Шептала липа: йди сюди,
Вдихни медовий аромат,
Знайди тут юності сліди,
Та не вернути вже назад.
Стукіт сердець і почуття,
Такі цнотливі і палкі,
Життя немає вороття,
А спогади завжди живі.
Лиш тільки липа зацвіла,
Думки майнули в далечінь,
Колись щасливою була,
Від щастя залишилась тінь.
Вірш про медовий аромат. Про юності сліди. Про почуття. Про спогади. Про тінь від щастя.