Ой Тарасе, ой соколе, Мій по духу брате, Подивися яке горе, Сунеться прокляте. Лізе воно в кожну хату, Тягне в домовину, Як же дати йому раду? Гублять Україну.
До садочка йде Катруся: «Ой, матусю, я боюся, Там положать мене спати, А хто буде колихати? Звикла їсти я за всіх, Піднімуть мене на сміх, Там малеча вередлива, А я дівчинка вразлива......
