Автор: Грицаюк Антоніна

( 1 Голос ) 


Грицаюк Антоніна - Кричала птахою

Кричала птахою, що ламала крила,
Дивилась ввись і плакала душа,
Не мала віри – думала безсила,
Невже життя не варте і гроша.

    Та не змирилась, гоїлася рана,
    Манило небо у блакитну вись,
    З’явилась правда щира і жадана,
    Брехня кричала – «Згинь та стережись!»

Не її верх – оце так промахнулась,
В куток залізла, гадом все шипить,
А правда щиро в очі посміхнулась, –
«Бачиш настала твого щастя мить».

    Сміюся я від радості і плачу,
    Радію сонцю кожній Божій днині,
    Хоч і не маю я ледачу вдачу,
    Та хочу ще пожити всій родині.

Бавити внуків, сонце зустрічати,
У лісі в полі вмитися росою,
Та насолоду від життя пізнати,
Потішитися вічною красою.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Також вас може зацікавити