Автор: Грицаюк Антоніна

( 1 Голос ) 

Грицаюк Антоніна - Хотілось жити

Хотілось жити та не міг,
Робота всі забрала сили,
Діждатись пенсію не встиг,
Лікарі лише одне твердили.

    «Яка там група, що ти, ні,
    Ще довго будеш працювати»,
    Відводять погляди криві,
    Він ледь бреде ні з чим до хати.

Не довго йшла ота війна,
Хвороба, мовби струмом била,
В обійми смерть уже гребла,
А медицина все твердила.

    «Здоровий – йди ще працювати,
    Досить тут скиглити уже»,
    Не було й сили шкандибати,
    Кому болить скажіть чуже?

Смерть за плечима вже регоче,
Та злісно в очі заглядає,
А він підвестися все хоче,
А вона клята не пускає.

    Були не довгі походеньки,
    Всього два місяці благав,
    Вмить закінчились витребеньки,
    Богу він душу вже віддав.

Такі тепер пенсіонери,
Рівняють всіх під гребінець,
Вищим мужам це все химери,
Пенсійний вік йде на нівець.

    «Колего, вічно спочивай,
    Такий фінал твого життя,
    Зла на нас ти не тримай,
    Не буде в вищих каяття».

Додати коментар


Захисний код
Оновити

Також вас може зацікавити