Про життя
( 1 Голос ) 
Грицаюк Антоніна - Спустошена душа і тіло

Листи писала, тоді рвала,
Такий їх був фінал,
До ранку плакала, не спала,
Ну не життя – аврал.

    Спустошена душа і тіло,
    Коти по серцю, мов деруть,
    Взяла слухавку несміло,
    А там гудки лише гудуть.
 
( 1 Голос ) 
Грицаюк Антоніна - Постаріло все село

День за днем і рік за роком,
Мовби й не моргнула оком,
Старість стукає в вікно,
Постаріло все село.
Тут не довго рахувати,
Брязкають лише лопати,
Цвинтар день у день росте,
Жаль за душу все бере.
 
( 1 Голос ) 
Грицаюк Антоніна - Правильно жив

Правильним шляхом все життя йшов,
Роки пливли, немов швидка вода,
Багато згубив і не мало знайшов,
Десь туди вдаль відлетіли літа.

    Серце давало давно уже збій,
    Билось немов хвіст телячий,
    Мовби казало – «Досить вже, стій!»
    Зробився геть він ледачий.
 
( 1 Голос ) 
Грицаюк Антоніна - Прийшла війна на мій завод

Прийшла війна на мій завод,
Вдерлась без зайвих перешкод,
Волочить смерть вона усюди,
Зневірились давно вже люди.
Туманом всюди все сповито,
Хто висіє у полі жито?
Йдуть хлопці та чоловіки,
Їх ворог косить залюбки.
 
( 1 Голос ) 
Грицаюк Антоніна - Сидить хлопчина на вікні

Сидить хлопчина на вікні,
Ридає він щосили,
Сльози солоні та гіркі,
Його заполонили.

    «Образив хто, скажи мені,
    А може щось болить?»
    «Я татка бачив увісні,
    Він у труні лежить».