Грицаюк Антоніна - Біль України

Йшла по стерні,
Колола ноги,
Думи сумні,
В серці тривоги.

    Вперед ішла,
    Кров виступала,
    Геть не зі зла,
    Йшла нарікала......

 

Грицаюк Антоніна - Тяжкі муки

Мов павутина – серце рветься,
Сатана з того сміється,
Чого йому та не сміятись,
Є над чим тут познущатись.
Геть він вже оскаженів,
Не одну душу погубив,
Шкірить зуби його влада,
Уся нечисть тому рада......

 

Грицаюк Антоніна - Пам’яті жертв голодомору 80-та річниця

Плаче стоїть кремезний дід,
Сльози гіркі, немов полин,
Давно колись тут вимер рід,
А він лишився лиш один.

    Голод косив усіх косою,
    Старі, дорослі і малі,
    Україна вкрилася журбою,
    На радість клятій сатані......

 

Грицаюк Антоніна - Гноблять мій народ

Гноблять, душать мій народ,
Геть без зайвих перешкод,
Ще й товчуть його без впину,
То у серце, то у спину.
А народ мовчить та й годі,
В Бога просить щастя й долі,
Гей, народе, схаменися,
Всюди добре роздивися......

 
Грицаюк Антоніна - Ранкове благословення

Світає, сонечко встає,
Роса, немов перлини,
Тут рідне все, тут все моє,
До сонця душа лине.

    Немов та птаха я лечу,
    Та на льоту співаю,
    Любов у серці я несу,
    Свій край благословляю......