Скаче кізонька, радіє,
Білий сніг всюди біліє,
Діточки зліпили бабу,
Не бідову, а багату.
Там, де ніс, морквина,
Горить, мовби та жарина,
На мітлі дубове листя,
Ох, бабусю, стережися!
Одна мить – оце дива,
Вже морквини десь нема,
З мітли листя шелестить,
Баба з ляку вся тремтить.
Тільки що була багата,
Та прийшла коза рогата,
Те багатство швидко з’їла,
Всю красу її згубила.
Детальніше...